ЄКТС в Україні: pro et contra

На нинішньому етапі інтеграції України до єдиного європейського освітнього та наукового простору постала необхідність запровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) та її ключових документів, зокрема Додатку до диплома європейського зразка. Відтак, 16 жовтня 2009 року міністр освіти Іван Вакарчук підписав указ про «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи», і вже до 1 червня 2010 буде проведено перший моніторинг із використання ЄКТС у ВНЗ України

ЄКТС (ECTS ― European Credit Transfer and Accumulation system) вперше була використана як інструмент для полегшення визнання навчальних досягнень студентів по обміну у рамках програм ERASMUS/SOCRATES у період 1988―1995 рр. Наразі ЄКТС уже давно вийшла за межі вузької експериментальної стадії і набула значення важливого та багатоцільового елементу європейської вищої освіти, що сприяє міжуніверситетській взаємодії та робить навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду людини; її основні принципи: добровільна участь, гнучкість, взаємодовіра та упевненість у високій якості стандартів.

Зазначимо, що ЄКТС жодною мірою не впливає на зміст, структуру чи еквівалентність навчальних програм, а лише регулює питання якості та прозорості вищої освіти через такі засоби:
 кредити ЕКТС, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу;
 інформаційний пакет, що містить письмову інформацію для студентів і працівників про навчальні заклади та структуру навчання, розділи курсу;
 перелік оцінок із предметів, який дає можливість всебічно і загально зрозуміло оцінювати здобутки студентів у навчанні;
 навчальний контракт, котрий стосується навчальної програми, що буде вивчатися.

На першому пункті варто зупинитися детальніше. Кредити ЄКТС є еквівалентом оцінки (від 1 до 60), що використовується у межах курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, необхідне для його завершення. Вони визначають кількість роботи, що її вимагає кожен розділ курсу відносно загальної кількості роботи, запланованої закладом на повний академічний рік навчання. За кордоном вищі навчальні заклади, оцінюючи знання студентів, адаптують кредити європейського зразка до власної шкали оцінок. Наприклад, в Tilburg University у Нідерландах ― співвідношення: 30 ECTS = 15 SSB credits, (http://www.tilburguniversity.nl/ ), у Великобританії ― The University of Kent пропонує навпаки: 30 Kent credits = 15 ECTS credits, відповідно, 15 Kent credits = 7.5 ECTS credits (kent.ac.uk/european/locations/index.html ), а у Swansea University ― 5 ECTS credits еквівалентні 10 Swansea University credits (http://www.swan.ac.uk/registry/InternationalExchangePartnership/ECTSEuro... ). Важливо, що після закінчення навчання кожним університетом (як host institution ― заклад, що приймає) студенту надається академічна розшифровка присвоєного кредиту за двома зразками― власне університетським та європейським, що значно спрощує перехід із одного університету до іншого та сприяє досягненню більшої сумісності й полегшенню порівняння курсів у різних ВУЗах.

Таким чином використання ЄКТС у вищих освітніх закладах Європи є вже доволі тривалим і успішним, тому переваги його запровадження в Україні є очевидними. Зокрема, це:
 надання можливості національним ВНЗ здійснювати оцінку знань студентів за європейською структурно-логічною схемою, що сприятиме підвищенню якості та міжнародної конкурентноспроможності як національної, так і європейської вищої освіти;
 сприяння збільшенню мобільності студентів та викладачів через використання спільних критеріїв і методів оцінювання знань, визначення та дотримання європейських стандартів якості освітніх послуг, а підписання між національним і закордонним ВН закладами Академічної угоди (Learning Agreement), до того, як студент поїде навчатися, стовідсотково гарантуватиме йому визнання власних досягнень;
 підвищення можливостей вітчизняних випускників на європейському ринку праці, завдяки використанню Додатку до диплома європейського зразка, де описується здобута кваліфікація (ступінь) вищої освіти за загальноприйнятими у Європі стандартами.

Зауважимо, що ЄКТС має на меті не лише збільшити мобільність людських ресурсів у галузі освіти, але й дозволити учасникам освітнього процесу на різних етапах життя накопичувати досягнення в усіх видах навчальної та наукової діяльності (зокрема, і у неофіційній, неформальній сферах). Тому, як слушно зазначає пан Андрейчук (автор статті «Європейська парадигма кредитно-трансферної системи у вищих навчальних закладах України: історія, сучасний стан, перспективи»), використання ЄКТС поліпшуватиме інституціональне співробітництво та розвиток програм, що поєднують навчання, дослідження, практику, і сприятиме реалізації в українському суспільстві концепції навчання протягом усього життя.

Але разом із цим впровадження ЄКТС в українську освіту привнесе нові й загострить ряд вже існуючих проблем, що потребують нагального вирішення. Перш за все, це потреба в уніфікації різних систем оцінювання навчання в Україні. Нині у нас використовуються такі шкали оцінювання успішності учнів та студентів:
 національна ― 5-бальна;
 шкільна (стандартна) ― 12-бальна;
 різні варіанти 100-бальної шкали;
 шкала Українського центру оцінювання якості освіти (від 100 до 200);
 шкала ЄКТС,
що зумовлює плутанину, не лише серед студентів, але й викладачів, та знижує якість надання ними характеристик знань.

Олександр Голубенко, ректор Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ) зазначаючи недоліки кожної систем оцінювання окремо, наголошуює на необхідності створення єдиної системи, що повинна постати з модифікованої 12-бальної, максимально наближеної як до національної 5-бальної, так і до шкали ЄКТС. Така удосконалена 12-бальна шкала оцінок була введена при проведенні педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Східноукраїнському національному університеті імені В. Даля

Автори інновації визначають такі її позитивні якості:
 надає можливості більш точно оцінювати рівень знань студентів ВНЗ, оскільки має у своєму складі дев’ять позитивних оцінок (4―12), на відміну від трьох (3―5) у звичній 5-бальній;
 є більш звичною для учнів, оскільки використовується у середній школі і ВНЗ І―ІІ рівнів акредитації;
 легко вводиться у шкалу ЄКТС (з масштабом практично 2:1);
 знімає непорозуміння від неузгоджених між собою критеріїв оцінювання у різних системах, залишаючи для зручного користування лише дві шкали ― модифіковану 12-бальну та ЄКТС, адаптовані одна до одної.

Ще однією, не менш складною проблемою, що супроводжує введення ЄКТС в Україні є так званий “односторонній” характер мобільності студентів і викладачів. Тобто, вітчизняні учасники освітнього процесу часто позбавлені можливості обирати (для навчання або роботи) закордонний заклад, не лише через консерватизм рідних ВНЗ, їх неготовність до системних перетворень чи недостатню поінформованість щодо основних документів, стандартів ЄКТС, відсутність практичного досвіду їх підготовки, але й через банальну нестачу гідного фінансового забезпечення і низьку оплату праці (так, вартість програми бакалавр у Голландії варіюється у межах 4 000―7 000 € в рік (тривалість навчання 3―4 роки), а магістр ― від 7 000 до 10 000 € в рік (впродовж 2-х років), у Німеччині, відповідно ― бакалаврат $ 12 000, а магістратура від $ 16 500 до $ 18 500). Також перехід з ЄКТС на дворівневу систему підготовки “бакалавр―магістр” призводить до того, що випускники з освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” мають труднощі із працевлаштуванням. Це, на думку дослідника, відбувається насамперед тому, що на європейському ринку праці ступінь “бакалавр” є достатнім рівнем кваліфікації, а на наших теренах він сприймається як свідчення про незавершену вищу світу та не дає достатньої кваліфікації.

Треба зауважити, що чимало труднощів, які супроводжують застосування ЄКТС в Україні зумовлено специфічною ментальністю українського студента. Наприклад, характер загальних рекомендацій ЄКТС до навчальних планів і програм ВНЗ засвідчує тяжіння до посилення індивідуалізації навчання, зменшення аудиторних форм роботи, створення сприятливих умов для процесу самонавчання та самоконтролю. Тоді як на практиці рівень відповідальності та свідомості середньостатистичного студента ще занизький, що, безумовно, призведе до несистематичної роботи та зниження рівня успішності. Це відбувається з різних причин, зокрема:
 низький рівень забезпечення студентів навчальним матеріалом та сучасними технологіями;
 недостатню мотивацію, заохочення успішного навчання;
 відсутність елементів конкуренції у процесі навчання;
 позбавлення студентів можливості обирати навчальні дисципліни не лише у межах спеціальності.

Наявність не лише переваг, але й труднощів у впровадженні ЄКТС в Україні (підкреслимо: саме останні мають виразну національну специфіку), засвідчує, що цей складний модернізаційний процес у сфері вищої освіти має проходити на засадах суспільної поінформованості, виваженості та прозорості. Необхідно, щоб він носив не формально-декларативний, а реформаційно-практичний характер та здійснювався поступово, поетапно, з урахуванням вітчизняних освітніх потреб і традицій.