12-річка відміняється

1. Я думаю, що найбільше зацікавлена нова влада, яка просто хоче довести попередній владі, що вона здатна на якісь нові кроки, нові рухи. Мені здається, що це не дуже продумане рішення як тієї, так і цієї влади, бо за цим найперше — стоять дитячі долі, а по друге — це великі фінансові кошти, програми, посібники, цим легковажити не можна.

2. Оскільки у мене є певні наробки для школи, мені здається це породжує максимально негативне ставлення батьків і дітей, втрачається інтерес до освітнього процесу в цілому. Така ситуація в освіті — підтвердження загальної нестабільної ситуації, яка склалася у нашому суспільстві.

3. Я не бачу значних переваг впровадження обов'язкової дошкільної освіти для дітей 5-річного віку. Мені здається, що найбільша біда сучасної ситуації в освіті полягає в тому, що рішення в МОН приймаються необдумано, не враховуючи попередній досвід радянської школи, де було дуже багато хороших напрацювань. Якщо враховувати, що нація живе дуже погано, то перед такою новацією потрібно було б провести консультації із лікарями, психологами; дізнатися про здоров'я дітей і тоді вже приймати рішення. Це один бік дошкільної освіти. Інший — це те, що якщо дитина здорова і росте в нормальній сім'ї, то вже починаючи з 3-х років батьки починають щось у неї вкладати. Отже, спочатку треба думати про здоров'я дітей та матеріальний добробут їх батьків, щоб, хоча б приблизно, всі діти були на одному рівні. Потрібен індивідуальний підхід до різних категорій населення, інакше рішення лишатиметься не виваженим і поспішним.

1. Мені здається, найбільш зацікавленими у поверненні 11-річки є батьки та учні, оскільки дітям не хочеться втрачати рік, якщо є можливість опановувати професію, шукати роботу, допомагати батькам у оплаті професійної освіти.

2. Впевнена, що для нашого суспільства та міжнародних відносин ніяких негативних наслідків відмова 12-річної середньої освіти точно не матиме. Це виправданий крок Міністерства освіти, вмотивований не лише матеріальними питаннями, але й бажанням переконливої більшості учнів і вчителів.

3. Дуже розумне й корисне рішення, що, насамперед, сприятиме адаптуванню дітей до шкільної освіти, полегшуватиме перехід до наступного етапу навчання.

1. Вважаю, що це ініціатива Партії регіонів, оскільки навіть у передвиборчій програмі В. Януковича був пункт про десятирнічку. А тепер Регіони наголошують на тому, що 11-річна загальна освіта “економить” уряду 300 млн. гривень, але вони ж забувають про те, що ціна такої “економії” надто висока – низька конкурентоспроможність нашої освіти, недостатній рівень підготовки учнів, майже відсутня або формальна профілізація...

2. Думаю, що відмова від 12-річної освіти, як однієї з вимог ЮНЕСКО, зробить ще різкішим відхід України від євроінтеграції. На мою думку, це ще один крок назад від вступу до Євросоюзу і назустріч Росії.

3. Я особисто переконана, що рішення МОН про запровадження обов’язкової дошкільної освіти для дітей з 5-ти років нічого позитивного не принесе. Думаю, що навпаки примусове утримання маленьких учнів за партою призведе лише до погіршення їх психічного та фізичного здоров’я.

1. На моє переконання найбільш зацікавленими у цьому рішенні МОН були учні, у старших класах вони вже прагнуть отримувати професію, а не опановувати величезну кількість непрофільних предметів на додачу до профільних. Та й матеріально-технічні проблеми освіти в державі з прийняттям 12-річної освіти лише збільшувалися, оскільки потрібне було додаткове фінансування.

2. Здається, ця зміна лише на краще, будуть задоволені й батьки з учнями і вчителі. Що ж до відповідності міжнародним стандартам, то думаю тут теж шкоди не буде, оскільки великої невідповідності між ними та українськими параметрами в освіті немає.

3. Переконана, що це дуже важливий крок, оскільки держава має забезпечувати обов'язкову дошкільну освіту дітей. Він потребуватиме значних фінансових видатків з боку держави, як і будь-який серйозний крок у реформуванні освіти, але він є своєчасним і матиме позитивні наслідки.

1. Мені зараз важко узагалі зрозуміти, що відбувається в освіті. Можна було б сказати, що уряд, скорочуючи тривалість навчання, намагається скоротити видатки на освіту, але ж введення обов’язкової дошкільної освіти для дітей з 5-ти років теж вимагатиме значних витрат. . . Я думаю, це просто ініціатива верхівки МОН, що хоче відмовитися від європейських реформ і максимально наблизити українську систему освіти до російської.

2. Насамперед, гальмується входження України до європейського освітнього простору, бо там звична тривалість обов’язкової середньої освіти 12-13 років. Відтак, бачимо лише частину айсберга, що символізує собою поворот української освіти в бік Росії. Наслідки будуть такі, що нашим молодим людям стане дедалі складніше у майбутньому отримувати європейську освіту.

3. Тут ключове слово “обов’язкова”. Раніше, це було питання вільного вибору батьків, Така вимога напряму порушує їх конституційні права. До того ж це величезні витрати, насамперед, на приміщення, як же можна вести мову про зменшення видатків, завдяки поверненню 11-річки?

1. Думаю, вигідна, перш за все, дітям. Кому зараз при такій складній економічній ситуації в країні потрібна 12-річна освіта? Якщо дитина має бажання і здібності, то вона у будь-якому випадку вчитиметься далі. Але обов'язкової освіти наразі й 8-ми років буде забагато. Якщо дитина не хоче вчитися далі, навіщо її змушувати — хай іде працювати.

2. Для суспільства, здається ніякого. Проблема в самій системі освіти. Зараз діти не використовують і половини тих знань, що вони змушені були завчити у школі. Навіщо тоді перевантажувати їх зайвим матеріалом? Треба давати не формальні відомості, а кістяк знань, вчити учнів логічно мислити,думати, використовувати засвоєне на практиці. Знання мають бути корисними і використовуватися в житті.

3. Це, безумовно, потрібний крок. Дитина розвивається і найбільше засвоює інформацію до п'яти років, надалі все мусить лише поглиблюватися. Найперше завдання дошкільної освіти — підготувати її, розвинути образне мислення.

 

 

Айвазовська Ольга, Голова правління Громадської мережі «Опора»

 

1.      До скасування реформи, яка розпочалася у 2001 році, призвела неготовність Уряду та МОН вирішувати оперативну проблему з недостачею фінансування на забезпечення додаткового року навчання школярів. Аргументи щодо бідності держави та відсутності коштів є недолугими в світлі того, скільки вже витрачено протягом останніх 9 років. Сума інвестицій за підрахунками експертів наближається до 2 мільярдів гривень. В той же час, МОН та його очільник не запропонували під час розгляду ЗУ «Про Державний бюджет 2010» жодної статті витрат на втілення цієї реформи. Тобто, ми є свідками небажання з боку влади знайти кошти на 12-річку, замісто того, скасування її як такої. Тож, вже витрачені кошти можна вважати нецільовими витратами, відповідальність за які повинна лягти на МОН та чинний Уряд. Крім того, невідомо, скільки ще коштів доведеться знайти, щоб переписати шкільну програму на 11-річну та надрукувати відповідну кількість підручників. Відкритим є питання, як надолужити викинутий з програми рік тим, хто закінчуватиме школу у 2011 році.

2.      Наслідками відмови від 12-річної школи для українського суспільства є втрата шансу випускників використовувати атестати для вступу до престижних ВНЗ світу та припинення руху України до Зони європейської освітньої реформи. На жаль, масштабної роз’яснювальної кампанії щодо переваг реформи не було, тому і спротиву з боку громадськості щодо цього рішення не могло бути. Тож, суспільство вважає, що нічого не втратило, бо не усвідомило переваг 12-річної школи.

3.      Впровадження обов’язкової дошкільної освіти з 5-річного віку є популістським рішенням, яке не має під собою жодного матеріального та інфраструктурного підґрунтя. Кількість дошкільних закладів у 47% випадків не покривають потреби суспільства. Крім того, відсутні відповідних навчальних програм та підручників призведе до колапсу у зв’язку з запропонованими нововведеннями. Жодним чином не врегульоване питання можливості оплати батьками дошкільного навчання.